Завдання маоїстів. Союз комуністів Франції (марксистсько-ленінський)
(1975-1976)
Наше завдання як маоїстів — поєднати універсальні уроки Культурної революції з конкретною ситуацією революції у Франції.
Ціль етапу наступна, як кожному відомо: побудова штабу пролетаріату та революційного народу.
ЦЕ ПИТАННЯ ПАРТІЇ.
Наша орієнтація повністю ґрунтується на переконанні: ТАКА ПАРТІЯ БУДЕ ПАРТІЄЮ ЕПОХИ ВЕЛИКОЇ ПРОЛЕТАРСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ АБО ЇЇ НЕ БУДЕ ВЗАГАЛІ.
Для робітничого авангарду це означає власноруч побудову комуністичної партії нового типу, партії, вже зведення якої стане завадою ревізіоністській дегенерації.
У цьому контексті від початку Травня 68-ого в досвіді робітничого класу були експерименти та відкриття, знайдені методом спроб і помилок.
У нас були автономні фабричні організації — «Комітети дії» (les Comités d’Actions) чи «Низові комітети» (les Comités de Base).
У нас були консолідації по тому чи іншому пункті програми — «справедливість іммігрантам» чи «єдиний клас К.Р.»1
Одначе, врешті-решт, що сьогодні прояснилося, це необхідність справжніх РОБІТНИЧИХ КОМУНІСТИЧНИХ КІСТЯКІВ, носіїв переконання та централізованого проєкту з етапів побудови партії.
Саме в цих кістяках матеріалізуєтся наше маоїстське гасло: «ПОВЕРНІТЬ ПИТАННЯ ПАРТІЇ В РУКИ РОБІНИЧОГО КЛАСУ, ОРГАНІЗУЙТЕ РОБІТНИЧИЙ АВАНГАРД І ПОБУДУЙТЕ КОМУНІСТИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ В РАМКАХ МАСОВОГО РУХУ».
Сьогодні ця лінія розгортається в складний та напружений момент класової боротьби.
Вочевидь, що домінує на сцені, так це протистояння двох великих буржуазних сил — старої буржуазії, класичного монополізму Жискара та Ширака, і нової буржуазії, державного бюрократичного монополізму Марше та Міттерана, Сеґі й Едмона Мера.
Ці дві сили змагаються за залучення нашого народу до своїх реакційних політичних проєктів.
Виборча машинерія існує для встановлення часових рамок такого залучення.
У цьому контексті уроки Культурної революції та маоїзму чіткі: ми у світі, де автономія пролетаріату розігрується поміж двох буржуазій, старої та нової.
Класова боротьба ведеться на двох фронтах.
«Тимчасово», «тактично», «критично» чи «з флангу» згуртовані навколо проєкту КПФ маленькі Макіавеллі повністю грають на руку сучасному ревізіонізму.
Усім робітничим авангардом ми неустанно боремося проти поляризації навколо двох ворогуючих буржуазних клік.
Від сьогодні ми закликаємо усіх щирих революціонерів дискутувати й організовуватися по цьому питанню.
Конче необхідно протиставити електоральним маневрам залучення народну силу масової автономії.
Ми готові брати участь у найширших об’єднаннях навколо такого гасла:
АНІ ЖИСКАР-ШИРАК, НІ МАРШЕ-МІТТЕРАН! НЕХАЙ ЖИВЕ НАРОДНА РЕВОЛЮЦІЙНА ПОЛІТИКА!
Переклад із французької
Коментарі
Дописати коментар