Публікації

Завдання маоїстів. Союз комуністів Франції (марксистсько-ленінський)

Зображення
  (1975-1976) Наше завдання як маоїстів — поєднати універсальні уроки Культурної революції з конкретною ситуацією революції у Франції. Ціль етапу наступна, як кожному відомо: побудова штабу пролетаріату та революційного народу. ЦЕ ПИТАННЯ ПАРТІЇ. Наша орієнтація повністю ґрунтується на переконанні: ТАКА ПАРТІЯ БУДЕ ПАРТІЄЮ ЕПОХИ ВЕЛИКОЇ ПРОЛЕТАРСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ АБО ЇЇ НЕ БУДЕ ВЗАГАЛІ. Для робітничого авангарду це означає власноруч побудову комуністичної партії нового типу, партії, вже зведення якої стане завадою ревізіоністській дегенерації. У цьому контексті від початку Травня 68-ого в досвіді робітничого класу були експерименти та відкриття, знайдені методом спроб і помилок. У нас були автономні фабричні організації — «Комітети дії» (les Comités d’Actions) чи «Низові комітети» (les Comités de Base). У нас були консолідації по тому чи іншому пункті програми — «справедливість іммігрантам» чи «єдиний клас К.Р.»1 Одначе, врешті-решт, що сьогодні прояснилося, це необхідність спр

Північна Корея: соціалізм — це не лише антиімперіалізм. Революційна комуністична партія Канади

Зображення
(Кім Трембле та Серж Гелінас) Коротка історія імперіалізму США в Кореї Буржуазна преса, будучи завжди готовою сприяти серійним вбивствам у нових імперіалістичних інтервенціях, на постійній основі агітує розпочати нову війну проти Північної Кореї. Для широких мас вона зображується країною, у котрій непередбачуваний лідер-параноїк (якого ми мусимо усунути), що нібито готує першу глобальну атомну війну, закабалив і морить голодом місцевий народ (який західні імперіалісти повинні висвободити). Такий дискурс грядущої небезпеки міг би виправдати “наші війська”, які прямують туди, щоб спровокувати “зміну режиму”, незалежно від того скільки це коштуватиме людських втрат. З урахуванням духу епохи, після Іраку й Афганістану наступною ціллю імперіалізму може бути Сирія, Іран або Північна Корея. Буржуазні ЗМІ, одначе, обережно оминають тему попередніх інтервенцій, які й є головною причиною існування північнокорейського режиму та ворожості його населення. Нижче ми дослідимо через огляд історії амер

Імперіалізм США — це паперовий тигр. Мао Цзедун

Зображення
14 липня 1956 Сполучені Штати кругом встановлюють антикомуністичні знамена, аби здійснити акт агресії проти інших країн. Сполучені Штати скрізь мають заборгованість. Вони винні не лише країнам Латинської Америки, Азії й Африки, але також Європи й Океанії. Увесь світ, зокрема Британія, відчувають неприязнь до США. Народні маси нехтують ними. Японія недолюблює Сполучені Штати, оскільки вони утискають її. Жодна країна Сходу не уникла їх агресії. США захопили нашу Тайванську Протоку. Японія, Корея, Філіппіни, В’єтнам і Пакистан — усі потерпають від американської агресії, деякі будучи їх союзниками. Народи невдоволені так само, як й істеблішмент деяких держав. Кожна пригноблена нація хоче незалежності. Усе піддається змінам. Великі занепалі сили дадуть місце малим, новоявленим. Останні видозміняться, ставши великими потужностями, оскільки народна більшість вимагає такого перетворення. Міць американського імперіалізму, зі свого боку, змарніє через невдоволеність народу США своїм урядом. Прот

Китайський народ не залякати атомною бомбою. Мао Цзедун

Зображення
28 січня 1955 Китай і Фінляндія є дружніми країнами. Наші відносини засновуються на П’ятьох принципах мирного співіснування. Китай і Фінляндія ніколи не вступали в конфлікт. У минулому лише Британія, Франція, Німеччина, царська Росія, Італія, Австро-Угорська імперія та Голландія були серед європейських країн, що прибували здалеку, аби здійснювати агресію проти Китаю, як-от під час вторгнення англо-французьких сил чи Альянсу восьми держав, включно зі Сполученими Штатами й Японією. Шістнадцять держав, серед яких Туреччина та Люксембург, брали участь в агресії проти Кореї. Ці нападники називали себе поборниками миру, водночас клеймили Корею та Китай ярмом агресора. Сьогодні небезпека світової війни та погрози в сторону Китая надходять переважно від “яструбів” із США. Вони вже захопили наш Тайвань і Тайванську протоку та придивляються до перспектив ядерної війни. Ми маємо два принципа. По-перше, ми не хочемо війни; по-друге, ми рішуче відбиватимемося, якщо будь-хто спробує нас захопити.

Що таке "Політична організація"? "Політична організація"

Зображення
2001 рік Ситуація, що склалася в нашій країни, аж ніяк не є доброю. Урядова політика останніх десятиліть, чи то ліва, чи права, Жискар д'Естен чи Міттеран, Жоспен чи Ширак, має чотири головні характеристики. По-перше, під приводом “необхідності” й “економіки” вона служить фондовій біржі, фінансовим оборудкам і доходам власників та акціонерів. По-друге, вона ворожа до робітників, виправдовуючи себе реорганізацією, 35 годинним робочим графіком і загрозою безробіття. По-третє, під приводом корисності, “сучасності” та “глобалізації” вона протистоїть будь-якій критичній думці та вимагає від кожного, у першу чергу від інтелектуалів, або аполітичності, або сліпого служіння державі. По-четверте, розмовами про мир у світі, Європу й “права людини” вона прикриває свою повну закабаленість Сполученими Штатами та НАТО. Через цю урядову політику, можна описати нашу країну так: неконтрольований капіталізм, переслідування робітників — особливо нового пролетаріату, який часто є вихідцем із Африки —

Про ідеологію партії "Чорна пантера". Елдридж Клівер

Зображення
“Великою лептою, зробленою Г’юї Персі Ньютоном, є те, що він наділив партію “Чорна пантера” міцним ідеологічним підґрунтям, яке визволяє нас від ідеологічного лакейства і відкриває шлях у майбутнє.” Елдридж Клівер, міністр інформації партії “Чорна пантера”, США Ми стверджуємо: ідеологія партії “Чорна пантера” — це історичний досвід і мудрість Чорношкірих людей, отримані ними в чотирьохсотлітній боротьбі проти системи расистського гніту й економічної експлуатації Вавилону та проінтерпритовані нашим міністром оборони Г’юї П. Ньютоном через призму марксистсько-ленінського аналізу. Однак, необхідно твердо наголосити на останній частині цього визначення: “протінтерпритовані нашим міністром оборони...” Світ марксизму-ленінізму перетворився на джунглі позицій, у яких конфліктуючі тлумачення, від правого ревізіонізму до лівого догматизму, підсовують свої реакційну та сліпу філософії в обгортці революційного марксизму-ленінізму. По всьому світу й у кожній нації люди, усі хто нази

Уроки "Жовтих жилетів". Ален Бадью

Зображення
21 травня 2019      Що ж нам думати — саме думати, а не просто лаяти — про жорстоке, постійне протиріччя між рухом жовтих жилетів і державними органами, які очолює дрібненький Президент Макрон?      Під час останнього туру президентських виборів я дав чітко зрозуміти, що ніколи не підтримаю ні (авжеж) Марін Ле Пен, ватажка парламентського крила праворадикалів, ні Макрона, який здійснював те, що я назвав “демократичний держпереворот”, як псевдо-реформістську послугу великому капіталові.      Сьогодні очевидно, що моє судження про Макрона не потребує коректив: я відверто зневажаю його. А що ж із жовтими жилетами? Зізнаюся, коли торік усе розпочалося, я не вбачав у них нічого — з точки зору складу, заяв чи практики — що би було політично інноваційним або прогресивним.      Я стверджую без сумнівів, що існує низка причин для цього протесту, через що його можна вважати легітимним. Я свідомий депопуляції сільських місцевостей, хмурого мовчання закинутих вулиць у малих та навіть середніх за